Додаток 1 до ріш.сесії від 27.01.2015 року № 59-3/VI

Додаток № 1                                                                                  

                до рішення сесії  міської ради

від 27.01.2015 року №  59-3/VI

 

 

П О Л О Ж Е Н Н Я

про податок  на майно

 

І. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

1. Визначення понять

1.1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки — це місцевий податок, що сплачується платниками за об’єкти житлової та нежитлової нерухомості і зараховується до місцевого бюджету.

1.2. Об’єкти житлової нерухомості — будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

      Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

     а) житловий будинок — будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу — житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

     б) прибудова до житлового будинку — частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

     в) квартира — ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

     г) котедж — одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

     ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах — ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

     Садовий будинок — будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків.

     Дачний будинок — житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

     1.3. Об’єкти нежитлової нерухомості — будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

     а) будівлі готельні — готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

     б) будівлі офісні — будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

     в) будівлі торговельні — торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

     г) гаражі — гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

     ґ) будівлі промислові та склади;

     д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

     е) господарські (присадибні) будівлі — допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

     є) інші будівлі;

     2. Платники податку

     2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

     2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

     а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

     б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

     в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

     3. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

     3.1. Не є об’єктом оподаткування:

     а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

     б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

     в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

     г) гуртожитки;

     ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської ради;

     д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

     е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

     є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

     ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

     з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

     4. База оподаткування

     4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

     4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

     4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

     5.Пільги із сплати податку

     5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;

     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;

     в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.

     Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

     5.2. Міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості бюджетних установ.

          Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

     об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

     об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

     6. Ставка податку

     6.1. Встановити ставки податку:

для об’єктів житлової нерухомості – 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, за 1 (один) квадратний метр бази оподаткування;

для об’єктів нежитлової нерухомості – 0,2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, за 1 (один) квадратний метр бази оподаткування.

7. Податковий період       

7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

8. Порядок обчислення суми податку

8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до вимог підпункту 5.1. пункту 5, та з урахуванням пільг, визначених  підпунктом 5.2. пункту 5 даного Положення та відповідної ставки податку.

8.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

8.3. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

8.4. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

8.5. Платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

9. Порядок сплати податку

     9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

     10. Строки сплати податку

     10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

     а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

     б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

ІІ. Податок на землю

 

     1. Платниками податку є:

     1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

     1.2. землекористувачі.

     2. Об’єктами оподаткування є:

     2.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

     2.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.  

     3. Базою оподаткування є:

     3.1. нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня звітного (базового) року;

     3.2. площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

     4. Ставка земельного податку та пільги щодо його сплати за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) визначаються таблицею 1

 

 

 

Таблиця 1

 

Цільове призначення

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (відсотків від нормативної грошової оцінки землі)

Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (відсотків від нормативної грошової оцінки землі)

Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають у тимчасовому користуванні, але плата визначена у вигляді земельного податку (відсотків від нормативної грошової оцінки землі)

 

 

 

 

 

 

Землі сільськогосподарського призначення (землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей; землі, надані для діяльності у сфері надання послуг у сільському господарстві, та інше) 

 

 

 

 

Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  

1

4,5

 

Для ведення фермерського господарства 

1

4,5

 

Для ведення особистого селянського господарства 

1

4,5

 

Для ведення підсобного сільського господарства 

1

4,5

 

Для городництва 

1

 

Для сінокосіння і випасання худоби 

1

4,5

 

Для іншого сільськогосподарського призначення  

1

4,5

4,5

 

 

 

 

 

 

Землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва) 

 

 

 

 

Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)  

0,12

 

Для колективного житлового будівництва 

0,12

 

Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку 

0,12

 

Для будівництва індивідуальних гаражів  

2

 

Для колективного гаражного будівництва 

2

 

Для іншої житлової забудови  

2

 

 

 

 

 

 

Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об’єктів загального користування) 

 

 

 

 

Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування  

звільнити

 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти 

звільнити

 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров’я та соціальної допомоги 

звільнити

 

Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій 

0,5

0,5

 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування  

звільнити

 

Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 

3

10

10

 

Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ 

3

10

10

 

Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури 

3

3

3

 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування 

звільнити

 

Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування  

3

3

3

 

Для розміщення та постійної діяльності органів МНС

 

звільнити

 

 

Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови  

3

3

3

 

 

 

 

 

 

Землі природно-заповідного фонду (природні території та об’єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об’єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва), що надаються в постійне користування спеціальним адміністраціям територій та об’єктів природно-заповідного фонду (крім земельних ділянок під об’єктами природно-заповідного фонду, що включені до їх складу без вилучення)) 

звільнити

звільнити

 

 

 

 

 

 

Землі оздоровчого призначення (землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватися для профілактики захворювань і лікування людей)  

звільнити

звільнити

 

 

 

 

 

 

Землі рекреаційного призначення (земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об’єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об’єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об’єктів стаціонарної рекреації) 

звільнити

звільнити

 

 

 

 

 

 

Землі історико-культурного призначення (землі, на яких розташовані: пам’ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби) 

звільнити

звільнити

 

 

 

 

 

 

Землі лісогосподарського призначення (землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, крім земель, зайнятих зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не
віднесені до категорії лісів, а також земель, зайнятих окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках) 

0,5

0,5

 

 

 

 

 

 

Землі промисловості (землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд)  

3

3

3

 

 

 

 

 

 

Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об’єктів транспорту)  

3

3

3

 

 

 

 

 

 

Землі енергетики (землі, надані в установленому порядку для розміщення, будівництва і експлуатації та обслуговування об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (атомні, теплові, гідро- та гідроакумулюючі електростанції, теплоелектроцентралі, котельні), об’єктів альтернативної енергетики (електростанції з використанням енергії вітру, сонця та інших джерел), об’єктів передачі електричної та теплової енергії (повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої, теплові мережі), виробничих об’єктів, необхідних для експлуатації об’єктів енергетики, в тому числі баз та пунктів)  

3

3

3

 

 

 

 

 

 

Землі оборони (землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України)

звільнити

звільнити

 

 

 

 

 

           

 

 

     5. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб

     5.1. Від сплати податку звільняються:

     5.1.1. інваліди першої і другої групи;

     5.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

     5.1.3. пенсіонери (за віком);

     5.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

     5.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

     Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

     — для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;

     — для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

     — для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;

     — для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

     — для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

     5.2. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

     6. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб

     6.1. Від сплати податку звільняються юридичні особи, передбачені статтею 282 Податкового Кодексу України та таблицею 1 пункту 4 цього порядку;

    6.2.  Неприбуткові підприємства, організації, установи, які 100 % фінансуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів за умови письмового зверненнями  до міської ради.

     7. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

     7.1. Не сплачується податок за:

     7.1.1. сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

     7.1.2. землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

     7.1.3. земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

    7.1.4. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування — землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

     а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

     б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

     7.1.5. земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

     7.1.6. земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв;

     7.1.7. земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі;

     7.1.8. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

     8. Податковий період для плати за землю

     8.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

     8.2. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

     9. Строк сплати плати за землю

     9.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

     У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

     9.2. Облік фізичних осіб — платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

     9.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

     9.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

     9.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

     9.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

     9.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

     9.8. Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

    10. Орендна плата

     10.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

     10.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

     10.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

     10.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

     10.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

     10.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

     10.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

     10.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

     10.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог плати за землю.

 

ІІІ. Транспортний податок

 

     1. Платники податку

      1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.

     2. Об’єкт оподаткування

     2.1. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

     3. База оподаткування

     3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

     4. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

     5. Податковий період

     5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

     6. Порядок сплати податку

     6.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

     7. Строки сплати податку

     7.1. Транспортний податок сплачується:

      а) фізичними особами — протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

     б) юридичними особами — авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

 

 

 

 

Секретар міської ради                                                                 В.І.Табурець

 

 

  • Переглядів: 50
  • 12.02.2015