Кам’янська громада вшанувала жертв Голодомору 1932-1933 рр.

Напередодні Дня пам’яті жертв голодоморів та 85-х роковин Голодомору 1932-33 років, який відзначається в останню суботу листопада. В цей день українці всього світу, схиляють голови, у щирій молитві та запалюють свічки у власних оселях за мільйонами невинно закатованих співвітчизників. Так, 23 листопада біля монументу «Жертвам Голодомору 1932-1933років», зібралися небайдужі жителі громади, щоб вшанувати пам’ять жертв однієї з найтрагічніших сторінок історії нашого народу, пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. Голодомор, що прокотився трьома потужними хвилями Україною, забрав тисячі й тисячі життів українців, став масштабною національною трагедією, яку підсилили переселення, тюрми, табори. Голодомор 1932-1933 років був геноцидом Українського народу, організованим комуністичною владою з метою його підкорення. Радянська влада побоюючись повстань та виступів українців проти їй злочинних дій, проти колективізації, вирішила запобігти спротиву населення найжорстокішим способом, винищивши населення країни. Наша країна завжди була житницею і як таке могло статися, що нам самим не вистачило їжі? А відповідь проста, нас сплановано хотіли винищити, щоб подавити спротив населення, проти радянської влади, яка бачила в нас загрозу своєму правлінню.

Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за менш ніж календарний рік (зима 1932 — літо 1933) в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистки смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного поіменного списку жертв. За даними науковців, найбільше постраждали лісостепові регіони України із давніми козацькими традиціями та потужним національним рухом під час Української революції 1917-1921 років — Полтавщина, Черкащина, Кіровоградщина, Київщина, Поділля. У цих регіонах в окремих районах упродовж 1933 року вимерло понад половину населення.

Ми винесли важкий урок з історії і повинні пам’ятати про всіх жертв Голодоморів, ми не повинні бути байдужими, ми маємо бути людьми.      Запаліть свою свічку, зігріваючи душі тих, кого в тридцять третьому не відспівували, не оплакували, не проводили, не поминали…

За душами померлих був проведений молебень, а на завершення учасники мітингу запалили свічки та поклали квіти до монументу «Жертвам Голодомору 1932-1933рр.».

IMG_20181123_153547 IMG_20181123_153654 IMG_20181123_153802 IMG_20181123_154724 IMG_20181123_155340 IMG_20181123_155901 IMG_20181123_155907

  • Переглядів: 49
  • 23.11.2018