Психічне здоров’я у старшому віці – що потрібно знати
В усьому світі психічне здоров’я людей старшого віку зазвичай отримує мало уваги суспільства та системи охорони здоров’я.
У кожному віці свої особливості психіки і свої можливі негаразди. Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує, що понад 14% людей у віці 60+ має той чи інший психічний розлад та/або деменцію.
Погіршення мислення, поведінки та настрою у людей старшого віку заведено вважати нормою. А «норму», якою би прикрою вона не була, рідко піддають сумніву і намагаються змінити. Насправді старший вік не означає безальтернативну відсутність психічного добробуту, та для цього потрібні вчасні грамотні дії на рівні самої людини, родини, оточення, громади і країни.
Нам може бути прикро бачити зміни в поведінці чи навіть особистості наших рідних і важко приймати це. На жаль, не всьому можна зарадити і повернути колишній стан – це варто тверезо усвідомлювати і приймати. Деменція не має зворотної дії, й подекуди після інсульту мовлення чи розуміння мови порушується назавжди, і це все дуже ускладнює спілкування. Та є речі, яким можна запобігти чи навіть подолати – зокрема, це депресивний і тривожний розлади та психотичні симптоми. Ризик розвитку деменції також можна певною мірою знизити, але це варто робити упродовж усього життя з молодого віку.
Часто кілька розладів можуть бути одночасно чи взаємно збільшувати ризик виникнення. Варто пам‘ятати, що в старших людей депресія чи тривожність проявляються інакше, ніж у людей середнього віку, через що часто ці розлади залишаються без уваги сімейних лікарів. А самі люди рідко коли підозрюють, що з ними щось пішло не так, і не шукають допомоги.
Тривожні симптоми психічних розладів чи ознаки шляху до них у старшому віці найчастіше можуть бути такими:
- Помітні зміни в настрої, енергійності чи апетиті.
- Збайдужіння чи відсутність позитивних емоцій.
- Безсоння чи надмірний сон.
- Незмога зосередитися, метушіння, відчуття себе на межі зриву.
- Надмірна необґрунтована тривожність.
- Часті злість, дратівливість, агресивність.
- Зловживання алкоголем.
- Безпорадність і розпука.
- Розмови про свою несподівану смерть чи навіть спроба суїциду.
- Нав’язливі думки чи дії.
- Думки чи поведінка, які суттєво заважають в спілкуванні з людиною та її побуті.
- Звукові, тактильні чи слухові галюцинації.
- Відсутність чи недостатність особистої гігієни.
Ризик психічних розладів у старшому віці підвищують такі чинники:
- стресові події,
- бідність, нужденність,
- самотність, соціальна ізоляція,
- хронічні захворювання,
- обмежена мобільність,
- догляд за важкохворим партнером чи партнеркою,
- невротичність,
- слабке вміння давати собі раду (вчасно пити ліки і їх купувати, знаходити собі заняття тощо).
Отже, піклування про психічне здоров’я значно виходить за межі самої людини, і певних таблеток чи щоденних ритуалів замало, аби плекати її психічний добробут. Багато шляхів до нього є непрямими та йдуть через фізичне здоров’я, родину, інфраструктуру й безбар’єрність і громаду. Сподіваємося, ці знання допоможуть вам у плекані свого психічного добробуту та добробуту близьких вам людей.
Кам’янське відділення
ДУ «Черкаський обласний центр контролю
та профілактики хвороб Міністерства охорони
здоров’я України»
