1000 днів війни. Хвилина мовчання…
Сьогодні ми прокинулися в 1000-й день від початку війни, яка розірвала наш світ на "до" та "після". 1000 днів болю, втрат і боротьби. 1000 днів незламності українського духу.
О 9:00 вся Україна завмирає в загальнонаціональній хвилині мовчання. Це хвилина, коли ми мовчимо, але наші серця кричать. Кожен з нас згадує тих, хто віддав найдорожче за нашу свободу, тих, кого вже ніколи не обіймуть рідні, не почують їхнього сміху, не відчують тепла їхньої любові.
Особливий біль відчуває і наша громада. Наші рідні захисники й захисниці пішли на війну, щоб ми жили. Вони стали нашими героями, нашою гордістю, але й нашим незагоєним болем. Їхні імена ми вимовляємо зі сльозами, їхні обличчя завжди перед очима.
Вічна пам’ять тим, хто не повернувся. Ми обіцяємо, що не забудемо жодної жертви. Обіцяємо, що ваша боротьба не була марною. Україна вистоїть, Україна переможе.
Сьогодні вся країна згадує і дякує. Дякує за кожен день свободи, яку ми маємо завдяки вам.
Схиляємо голови перед вашою відвагою та жертвою.
Світла пам’ять.
Слава Україні.
Героям слава.
