Чорнобиль: пам’ятаємо, дякуємо, не допустимо знову
Чорнобиль — це не просто назва населеного пункту. Це слово, яке досі болить. Це символ великої трагедії, що назавжди змінила світ.
Сьогодні, 25 квітня, напередодні 39-ї річниці Чорнобильської катастрофи, ми зібралися, щоб вшановати пам’ять тих ліквідаторів, які вже не з нами. Тих, хто, не шкодуючи себе, віддав життя і здоров’я, аби зупинити невидимого ворога — радіацію. Ми дякуємо тим, хто вижив. Дякуємо за подвиг, який ви здійснили 39 років тому. Згадуємо страшні події та молимося, щоб подібне більше ніколи не повторилося.
Та сьогодні знову маємо відчуття тривоги. Бо нині ми стоїмо перед загрозою нової ядерної катастрофи — не випадкової, не техногенної, а створеної руками людини. Нещодавно російський безпілотник влучив у новий саркофаг, зведений над зруйнованим реактором ЧАЕС. Це ще раз нагадує, наскільки крихким є наш світ.
Ми повинні пам’ятати всіх, хто приборкував ядерну стихію у найстрашніший момент нашої історії. Хто рятував не лише українську землю, а й увесь світ від катастрофи. Схиляємо голови перед усіма, хто тоді пішов у ядерне пекло, щоб зупинити ланцюгову реакцію смерті.
Дорогі ліквідатори аварії, низький уклін за ваш героїзм.
Вічна пам’ять тим, кого вже немає поруч.
Ми пам’ятаємо. Ми не забули.
