Тютюнопаління та його шкідливі наслідки
Всесвітня організація охорони здоров’я у 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day).
Перед світовою спільнотою було поставлено завдання – домогтися того, щоб в XXI столітті проблема тютюнопаління зникла. XXI століття настало, але проблема не зникла. Боротьба з нікотином триває.
Тютюнопаління – шкідлива звичка, яка полягає у вдиханні диму тліючого тютюну, – це одна з форм токсикоманії. Вона чинить негативний вплив на здоров’я курців і оточуючих осіб. Нікотин, що міститься в тютюновому димі, практично миттєво потрапляє в кровотік через альвеоли легень. Крім нікотину, в тютюновому димі міститься велика кількість продуктів згоряння тютюнового листя і речовин, які використовуються при технологічній обробці.
Від хвороб, розвиток яких є наслідком тютюнопаління, щорічно помирає 5,4 млн осіб. Тобто 1 з 10 смертей у світі спричинена саме вживанням тютюнових виробів.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я в світі від причин, пов’язаних з курінням, щорічно передчасно вмирають більше, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків, або від СНІД.
Тютюновий дим, крім нікотину, містить чадний газ, синильну кислоту, сірководень, вуглекислоту, аміак, ефірні масла і концентрат з рідких і твердих продуктів горіння і сухої перегонки тютюну, так званий тютюновий дьоготь. В останньому міститься близько сотні хімічних сполук речовин, в тому числі радіоактивний ізотоп калію, миш’як і ряд ароматичних поліциклічних вуглеводнів – канцерогенів, хімічних речовин, вплив яких на організм може викликати рак.
Біля третини загальної токсичності тютюнового диму складає нікотин. Це масляниста прозора рідина з неприємним запахом і гірким смаком.
Нікотин є наркотиком – саме він викликає пристрасть до тютюну і є однією з найнебезпечніших рослинних отрут.
Для людини смертельна доза нікотину складає від 50 до 100 мг, або 2-3 краплі, – саме така доза і надходить у кров після викурювання 20-25 цигарок. Курець не гине тому, що така доза вводиться поступово, не в один прийом, але протягом 30 років він викурює приблизно 20000 цигарок, поглинаючи в середньому 800г нікотину, кожна частка якого завдає невиправної шкоди здоров’ю.
Нікотин проникає в організм разом з тютюновим димом. Знешкодження його відбувається в основному в печінці, в нирках і в легенях, але продукти розпаду виділяються з організму протягом 10-15 годин після куріння.
Нікотин відноситься до нервових отрут. В експериментах на тваринах і спостереження над курцями дозволили встановити, що нікотин в малих дозах збуджує нервові клітини, сприяє підвищенню частоти дихання і серцебиття, порушенню ритму серцевих скорочень, виникнення нудоти і блювання. У великих дозах він гальмує, а потім паралізує діяльність клітин ЦНС. Розлади нервової системи проявляються зниженням працездатності, тремтінням рук, ослабленням пам’яті. Нікотин впливає і на залози внутрішньої секреції, викликаючи спазм судин, підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. Згубно впливаючи на статеві залози, він веде до розвитку у чоловіків статевої слабкості – імпотенції.
Монооксид вуглецю (чадний газ, СО) при надходженні в організм викликає кисневе голодування, тому що порушує здатність еритроцитів переносити кисень від легень до всіх органів і тканин, через що у людини виникає задишка. При курінні регулярне надходження СО в організм веде до зниження можливостей дихальної системи і до обмеження фізичної активності. Саме тому при курінні мозкові клітини отримують менше кисню, і розумова працездатність знижується. Зрозуміло, що куріння також несумісне із заняттями фізичною культурою і спортом.
Тютюновий дьоготь є надзвичайно сильним канцерогеном. Після викурювання цигарки його добре видно на фільтрі у вигляді коричневого нальоту. Але, викурюючи в день по пачці навіть так званих «легких» цигарок (в яких вміст тютюнового дьогтю знижений), за рік людина вводить в свій організм до 700-800г тютюнового дьогтю. Тому не дивно, що рак губи у курців зустрічається у 80 разів, легень у 67 разів, а рак шлунка – у 12 разів частіше, ніж в осіб, що не курять. Саме тютюновий дьоготь має найбільш руйнівний вплив на піднебінні мигдалики, руйнуючи їх клітини і викликаючи розвиток тонзиліту і більш часті ангіни.
В організмі людини немає жодного органу або системи, на які б шкідливо не впливав тютюновий дим і його складові частини.
Центральна нервова система курця знаходиться в стані постійної напруги через збудливий вплив нікотину. Але при цьому до неї прибуває менше крові (через спазм мозкових судин), а також вміст у ній кисню, необхідного для підтримки активної діяльності мозку, знижений. Але навіть кисень, який надходить до мозку, гірше використовується мозковими клітинами, тому у курця знижена розумова працездатність, послаблюється пам’ять, страждають вольові якості. Крім того, він відчуває підвищену дратівливість, у нього порушено засинання і часто відзначаються головні болі.
Потрапляючи в дихальні шляхи, тютюновий дим згубно діє на всю дихальну систему. Шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, викликають подразнення слизових оболонок порожнини рота, носа, гортані, трахеї і бронхів. В результаті розвивається хронічне запалення дихальних шляхів, частіше виникають застудні захворювання, ангіни та інші порушення стану мигдаликів. Тривале куріння призводить до подразнення голосових зв’язок і звуження голосової щілини, через що змінюється тембр і забарвлення вимовлених звуків, голос втрачає чистоту і звучність, стає хриплим.
Типова прикмета курця – кашель з виділенням слизу темного кольору, особливо вранці. Кашель викликає розширення легенів через зниження їх еластичності і здатності спадати на видиху. Все це провокує розвиток задишки і утруднює дихання.
У людини, яка палить систематично, розвиваються багато захворювань системи кровообігу: підвищений артеріальний тиск, порушення мозкового кровообігу і діяльності серця аж до інфаркту міокарда та ін.
З рота курця неприємно пахне, язик обкладений сірим нальотом, що є одним з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту. Подразнюючи слинні залози, нікотин викликає посилене слиновиділення. Відбуваються і інші зміни в стані органів ротової порожнини: руйнування емалі зубів, розвиток карієсу і поява жовтого нальоту на зубах, кровоточивість ясен.
Під час куріння судини шлунка звужуються, кількість шлункового соку підвищена, а його склад змінений; апетит знижується, а травлення гальмується (саме тому при відчутті голоду курець хапається за цигарку). В результаті всі ці причини часто призводять до розвитку виразкової хвороби шлунка.
Тютюновий дим знижує гостроту нюху і смакових відчуттів, тому курці нерідко погано розрізняють смак солодкого, солоного, гіркого, кислого. Крім зазначених впливів на організм, куріння дає і цілий ряд інших наслідків і ускладнень. Зокрема, у чоловіків, які палять 25-40 років сексуальна активність вдвічі нижче, ніж у некурців.
Лише 25% тютюнового диму надходить в легені курця, інші 75% отруюють повітря, завдаючи шкоди оточуючим, – це явище отримало назву «пасивного куріння». Небезпечна для здоров’я людей, які не курять, концентрація тютюнового диму в повітрі закритих приміщень створюється при викурюванні всього лише кількох цигарок, тому члени сім’ї, в якій курить лише одна людина, пасивно «викурюють» до 10 цигарок на добу.
13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів. Закон вступив в силу 17 вересня 2012 року.
З 4 жовтня 2012 року на упаковках сигарет в Україні розпочали друкувати фотоілюстрації із попередженням про хвороби, які можуть бути викликані тютюнопалінням.
Поширеність щоденного куріння за останні 5 років в Україні суттєво зменшилась. Так, у 2005 році щоденно палили 62 % чоловіків (від 15 років і старше), а в 2010 вже 45 %. Кількість жінок-курців скоротилася майже вдвічі — з 17 % до 9 %.
Кам’янське відділення
ДУ «Черкаський обласний центр контролю
та профілактики хвороб Міністерства охорони
здоров’я України»
