Вірусні гепатити В і С – загроза громадському здоров’ю
Вірусні гепатити В (ВГВ) та С (ВГС) становлять серйозну загрозу через складні шляхи передачі, труднощі діагностики та ризик розвитку тяжких ускладнень – цирозу і раку печінки. На них припадає 96% смертей, пов’язаних із вірусними гепатитами. Лише 9% хворих на ВГВ і 20% на ВГС у світі знають про свій діагноз, і ще менше – отримують лікування.
Проблема в Україні
За оцінками, близько 5% населення України інфіковано ВГС, з них понад 70% мають хронічну форму. ВГВ діагностовано приблизно у 1,5% населення. Проте медичний нагляд охоплює лише незначну частину хворих.
Шляхи інфікування
Основні шляхи передачі – контакт із зараженою кров’ю, ін’єкційне вживання наркотиків, незахищені статеві контакти, передача від матері до дитини. У групі ризику – медичні працівники, реципієнти крові (особливо до 2000 року), особи, що отримують татуювання, пірсинг, ін’єкції в неналежних умовах, та люди, які перебувають у місцях позбавлення волі.
Профілактика
Гепатит В можна попередити вакцинацією. Три дози вакцини забезпечують до 96% захисту. Вакцинація рекомендована всім новонародженим, медпрацівникам, ЛВІН, людям із ВІЛ тощо. Вакцини проти ВГС не існує.
Лікування
Хронічний ВГС сьогодні виліковується у понад 95% випадків завдяки сучасним противірусним препаратам. Лікування ВГВ зупиняє розвиток хвороби, але триває пожиттєво. Наявність генеричних препаратів дозволяє суттєво знизити вартість лікування.
Що потрібно для подолання епідемії
-
Розширити діагностику та доступ до лікування.
-
Підвищити охоплення вакцинацією від ВГВ.
-
Забезпечити безпечні умови для медичних процедур.
-
Активно впроваджувати програми зменшення шкоди серед груп ризику.
ВООЗ ставить цілі скоротити нові випадки на 90% і смертність – на 65% до 2030 року. Досягнення цих цілей вимагає скоординованих дій на рівні держави, медичної спільноти та громадянського суспільства.
